Характеристика — це офіційний документ, який описує ділові, моральні та особисті якості людини. Вона часто використовується при прийомі на роботу, навчання, оформленні документів чи нагород. Проте не всі відомості про людину можна вносити до цього документа. Є певні правила, яких потрібно дотримуватись, щоб характеристика була коректною, відповідала нормам етики та законодавству. Дізнатися приклади правильного оформлення можна за посиланням https://робибізнес.укр/zrazki/harakterystyka-z-mistsya-roboty/, де наведено офіційні зразки, що відповідають сучасним вимогам.

Особисті дані, які вважаються конфіденційними

Передусім у характеристиці не можна зазначати інформацію, яка стосується приватного життя людини. Це порушує закон про захист персональних даних і може бути розцінено як втручання в особисту сферу. До таких відомостей належать:

• стан здоров’я, діагнози, особливості лікування;
• релігійні переконання чи світогляд;
• політичні погляди або членство в партіях;
• інформація про сімейні конфлікти, розлучення, проблеми в родині;
• національність або етнічне походження.

Подібні відомості не мають стосунку до оцінки професійних якостей і можуть сприйматися як дискримінаційні. Якщо автор характеристики порушить ці межі, документ може бути визнаний таким, що не відповідає етичним і правовим нормам.

Помилки, яких варто уникати при складанні характеристики

Навіть якщо характеристику пишуть з добрими намірами, іноді до неї потрапляють зайві або некоректні дані. Це може нашкодити людині, яку документ характеризує. Найпоширеніші помилки такі:

• згадування негативних епізодів, що не мають стосунку до роботи;
• опис особистих рис у принизливій або упередженій формі;
• використання образливих слів чи емоційних оцінок;
• розголошення інформації, яку людина не погоджувала для публічного використання;
• порушення службової таємниці або розголошення конфіденційних даних підприємства.

Варто пам’ятати, що характеристика — не місце для суб’єктивних висновків чи особистих претензій. У ній має бути лише об’єктивна оцінка діяльності працівника, підтверджена фактами.

Які дані вважаються доречними

Щоб документ був корисним і мав юридичну силу, потрібно зазначати тільки ті відомості, які прямо стосуються роботи, навчання або суспільної діяльності людини. До таких даних належать:

1. Прізвище, ім’я, по батькові, посада, місце роботи.
2. Термін, протягом якого людина працює або навчалася.
3. Основні професійні обов’язки, досягнення, результати роботи.
4. Відомості про дисципліну, відповідальність, ініціативність.
5. Взаємини в колективі, уміння співпрацювати з іншими.
6. Рівень кваліфікації, професійний розвиток.

Саме ці дані допомагають створити повну, але об’єктивну картину про працівника, не виходячи за межі дозволеного.

Чому не можна писати про приватне життя

Приватна інформація — це особиста територія людини, і її не можна публічно розголошувати без згоди. Якщо характеристика потрапить до сторонніх осіб, будь-які деталі про сімейний стан, фінансове становище чи стосунки можуть бути використані проти неї. Це може призвести до конфліктів, скарг або навіть судових позовів.

Крім того, роботодавці не мають права робити висновки про професійні якості на основі приватного життя. Людина може бути хорошим спеціалістом незалежно від того, у яких умовах живе чи які має особисті переконання. Саме тому подібні дані потрібно повністю виключити з офіційних документів.

Як писати характеристику правильно

Щоб уникнути помилок, важливо дотримуватись певної структури й нейтрального тону. Рекомендується включити такі розділи:

• короткі відомості про особу (без надлишкових деталей);
• опис трудової діяльності, професійних досягнень;
• характеристика особистих рис, що впливають на роботу (пунктуальність, відповідальність, комунікабельність);
• висновок про загальну придатність до подальшої роботи чи навчання.

Текст повинен бути лаконічним, об’єктивним і підтвердженим фактами. Якщо є потреба у прикладах, їх можна знайти на спеціалізованих ресурсах, де зібрано шаблони й поради з оформлення.

Відповідальність за неправдиві відомості

Особа, яка складає характеристику, несе відповідальність за достовірність наведених фактів. Якщо у документі містяться неправдиві дані, це може призвести до дисциплінарних або юридичних наслідків. Крім того, такі дії підривають довіру до установи, від імені якої видано документ.

Тому перед підписанням характеристику слід уважно перевірити, чи не містить вона:

• перекручених фактів;
• особистих оцінок;
• інформації, що не має відношення до роботи;
• згадок про інтимне або приватне життя.

Документ повинен бути написаний у діловому стилі, без емоцій і без втручання в особисту сферу.

Характеристика — це не просто формальний документ, а офіційна оцінка професійних якостей людини. Вона повинна бути чесною, збалансованою й відповідати етичним нормам. У ній не можна зазначати дані, які стосуються особистого життя, здоров’я, переконань чи інших приватних аспектів. Тільки факти, що мають значення для роботи або навчання, є прийнятними. Грамотно складена характеристика — це прояв поваги до людини і показник культури установи, яка її видає.